Протягом декількох останніх років словосполучення «введення воєнного стану» для української влади стало якимось заклинанням, після якого нічого не відбувається. Одні політики заявляють, що вводити воєнний стан потрібно було вже давно - на самому початку військової агресії на Донбасі. Інші експерти стверджують, що ввести воєнний стан ніколи не пізно. У будь-якому випадку, саме це словосполучення призводить громадськість в певний резонанс. Останні згадки про можливість введення воєнного стану прозвучали 19 липня з вуст глави РНБО Олександра Турчинова. Така можливість розглядалася в разі загострення ситуації на Донбасі.
Потрібно відзначити, що введення воєнного стану в Україні може викликати ряд позитивних і негативних наслідків. Хоча Україна більше двох років веде проти російсько-терористичних ополченців військові дії, ніхто не наважився визнати це війною. Оскільки дане військове протистояння охрестили «гібридною війною», то методи протидії бойовикам носять також дещо незвичний вигляд. Багато що в цій війні вирішується не на полях битв, а в кабінетах високопоставлених лідерів ЄС, України та Росії. В якійсь мірі, європейські лідери звикли не помічати явної присутності російських військ на Донбасі, а значить, словосполучення: «оголошувати війну» або «вести переговори про мир» переведуть конфлікт з розряду АТО в реальну військову кампанію за участю регулярної армії РФ.
В середині червня на території прикордонних зон АТО бойовики почали нарощувати військову присутність. Українська розвідка спостерігала посилення і ротацію передових підрозділів бойовиків і концентрацію на лінії розмежування важкого озброєння. Також посилилися обстріли з боку російсько-терористичних військ. Таким чином, Кремль може за традицією демонструвати свої плани, адже Мінські угоди зараз знаходяться в стадії заморозки, виборів на Донбасі не відбулося. З іншого боку, зараз депутати Верховної Ради вирушили на літні канікули і з'являться в парламенті восени.
Можливо, всі ці чинники змусили секретаря РНБО Турчинова зробити попереджувальну заяву про можливе введення воєнного стану. Такий крок української влади міг би значно ускладнити ведення подальших переговорів по мирному врегулюванню конфлікту. Та й сам військовий стан значно ускладнив би життя як української, так і російської сторони. Тому заяви про можливе введення воєнного стану повинні були охолодити запал російсько-терористичних агресорів.
Зараз багато експертів стверджують, що Росія хоче швидше повернути українській владі окуповані республіки Новоросії. Надто вже це важкий економічний тягар для влади Кремля напередодні нових виборів президента РФ. Як українські, так і російські політики розуміють, що та сторона, якій дістанеться напівзруйнований і депресивний Донбас, виявиться в явному програші. Тому Росія квапить українську владу з виборами на Донбасі. З одного боку Кремль тисне на лідерів ЄС, з іншого обстрілами в зоні розмежування спішно примушує українську владу до миру на російських умовах. До широкомасштабного наступу влади бойовики і РФ не те, щоб не готові, вони просто не хочуть цього, з точки зору витрат своїх ресурсів і погіршення політичної ситуації. Кремль, як і раніше, готовий імітувати військову активність, але до серйозних дій переходити не стане.
Які ж проблеми може створити введення воєнного стану? Перш за все, введення воєнного стану українською владою позначило б Росію, як сторону військової агресії. Країні, яка офіційно перебуває в стані війни, не виділяються міжнародні кредити і інвестиції. Так що Росії, економічне становище якої неухильно погіршується, вигідно було б не визнавати факт своєї військової присутності на Донбасі. До того ж, у разі визнання Росії військовим агресором, санкції заходу повинні будуть посилитися і тривати до моменту мирного врегулювання на Україні.
Що ж таке цей військовий стан, про який багато років ведуться суперечки? Хтось стверджує, що його введення може призвести до тотальної влади військових, встановити якусь диктатуру в країні. Згідно з українським законодавством воєнний стан - це спеціальний режим, який відрізняється від правових норм мирного часу.
Воєнний стан вводиться тимчасово і його завданням є поліпшення умов і мобілізація зусиль, необхідних для успішного відбиття військової агресії. Крилата фраза: «все для фронту, все для перемоги» частково відображає суть введення воєнного стану. В якійсь мірі права простих громадян обмежуються, а для військових дається велика свобода дій.
При введенні воєнного стану може діяти кілька обмежень. Може бути встановлена комендантська година, обмеження вільного пересування, перевірка документів. Крім того, особисте майно громадян, таке, як автомобіль або квартира, можуть бути використані військовими для потреб фронту. Крім цього, може бути введена трудова повинність, коли кожен працездатний громадянин буде працювати на благо армії і оборони - будувати захисні споруди, працювати в ремонтних автомайстернях. При військовому положенні всі державні, комунальні та приватні організації, перш за все, повинні будуть виконувати замовлення армії.
Чи готове українське суспільство прийняти і виконувати правові обмеження, пов'язані з введенням воєнного часу? Зараз, коли від української влади так і не з'явилось офіційне визнання війни, суспільство розділилося на дві частини. Одна частина свідомих громадян записується в добровольчі батальйони, витрачає час і фінанси на волонтерську допомогу армії. Інша частина суспільства живе старим життям, і в кращому випадку, стежить за новинами з лінії фронту. З правової точки зору, ті, хто відгородився від проблем війни, можуть заявити: «раз немає офіційного оголошення війни, значить, ці проблеми мене не стосуються.». На те вона і гібридна війна, щоб частина українського суспільства реагувала на неї, не як на військову агресію сусідньої держави, а як на дії групи терористів, з якими повинні боротися силові структури держави. До цих пір можливість введення воєнного стану в Україні залишається такою собі «скринькою Пандори», яка може принести нові проблеми, і відкрити яку поки ніхто не наважився.
Джерело:http://uapress.info