Постачальники кажуть, що роблять це, як правило, в моменти ажіотажного попиту. У СЕС підтверджують: скарг на несвіжу їжу з маркетів в Києві стало більше.
Киянин Олександр Шваб виявив в супермаркеті, в Голосіївському районі Києва, консервовану кукурудзу з перебитим терміном придатності. Про це він написав на своїй сторінці в Facebook. «Крайня дата використання виявилася виправленої з 2015-го на 2016 рік», – говорить він.
За словами Шваба, після того як він викликав адміністратора торгового залу і зажадав книгу скарг, адміністратор зізнався, що дати на банках виправили за вказівкою директора магазину. Крім того, виправлені дати були виявлені на банках з горошком, а також на сирі у вакуумній упаковці.
В інших районах також скаржаться на зіпсовані продукти з нібито не закінченим терміном придатності. «Купив нібито свіжу курку на пр. Правди. Приніс додому, розгорнув, відчув незвичайний запах, а коли почав смажити, кухню заповнила сморід тухлятини», – обурюється житель Виноградаря Антон Вершин. А Олег Василенко з Голосієво взагалі закликав написати колективну скаргу в СЕС.
Як розповів «Вістям» гендиректор Української асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко, змінюють терміни придатності практично на всіх товарах. «В першу чергу на тих продуктах, на яких простіше зробити фальсифікат дати – переклеїти етикетку. Кондитерські товари, заморожені овочі, спиртні напої. Наприклад, для молодих вин термін придатності, як правило, рік-два. Міняють етикетку – і термін тривав ще на два роки. А ось найскладніше перебивати дати на металевих банках і консервах. Тут вже необхідно мати спеціальне обладнання. До слова, на косметиці та товари побутової хімії взагалі термін придатності зазначений тільки на ящиках, і досить перекласти залежані товари в новий ящик, щоб вони виявилися «свіжими», – розповідає він.
За його словами, причина того, що майже всі перебивають дати, – політика магазинів. «Продавати все і не нести збитки – ось принцип всіх мереж, і для цього вони використовують будь-які методи. Якщо ж виявляються факти зловживань з термінами придатності, фальсифікований товар просто приберуть з прилавків і можуть передати в торгові точки на ринки. Викидати їх не будуть. Ну а продавців керівництво мереж супермаркету, звичайно, лаяти не буде, так як вони робили це в інтересах магазинів, адже утилізація платна. До того ж за непроданий товар співробітники магазину відповідають перед керівництвом торговельної мережі, і, щоб отримати свою зарплату грошима, а не простроченим товаром, вони йдуть на зловживання», – говорить він.
За словами Дорошенко, найактивніше магазини розпродають зіпсоване саме в момент попиту – наприклад, напередодні свят, коли люди гребуть все без розбору.
Глава Держпродуктпотребслужби Києва Олег Рубан сказав нам, що скарг на прострочені продукти стало більше. «Переклеювання дат – бич наших магазинів, хоча мереж з великим товарообігом це стосується менше, – говорить Рубан. – Зараз найбільше скарг на неякісну молочку. За всіма скаргами ми проводимо рейди».