Ліворадикали, про яких після подій 2014-го року було майже не чути в Україні, нагадали про себе
Вчора СБУ разом з працівниками київської поліції в Харкові затримали підозрюваних у скоєнні нападу на ветерана АТО Дмитра Вербича в Києві, 2-го травня. Тоді на хлопця нападали п’ятеро людей, серед яких дві дівчини. Наносили удар в спину ножем, бризкали в обличчя газовим балончиком і добивали молотком.
Серед затриманих виявився чоловік з російським паспортом на ім’я В’ячеслав Лукичев.
За даними ЗМІ, молоді люди позиціонують себе антифашистами. Одна із затриманих навіть розповіла, що просто гуляла Подолом в Києві з компанією, вони побачили хлопця у футболці з нацсимволікою та вирішили провчити “бандерівця”. Загалом, версія досить дивна, оскільки компанія аж занадто була підготовлена до нападу. Мала холодну зброю і маски, а потім спокійно поїхала до Харкова. Все це більше схоже на замовну акцію.
Як згодом стало відомо з повідомлення СБУ, організатором нападу на АТОвця Вербича є росіянин, який переховується в Польщі, куди виїхав 4-го травня.
Адвокат постраждалого Дмитра Вербича Наталя Фещик у коментарі”Громадському”заявила, що серед затриманих тільки одна жінка причетна до нападу. Її везли до Києва для обрання запобіжного заходу. Інших затриманих ніби відпустили, бо вони не причетні і в них ця жінка мешкала.
Тим часом, Дмитро Вербич, захисник ДАП, боєць “Правого сектора”, одужує. Гучна подія нагадує одиничний випадок, хоча в соцмережах її вже починають пов’язувати з нещодавним вибухом гранати в Києві, внаслідок якого загинув чоловік з посвідченням УБД. У того вдома знайшли зброю, а народ в соцмережах пише, що коли чоловік заснув на вулиці, під нього підклали гранату. Хоча очевидці та поліція стверджують, що до хлопця ніхто не підходив. В усьому цьому можна запідозрити небезпечний прецедент для майбутнього.
На початку 2000-х наші спецслужби придушили активний ліворадикальний рух, який тоді в своїх лавах мав чимало кримінальних елементів. В одній з операцій “Альфа” навіть затримала терористів, які мали зброю та вибухівку, готувавши в столиці теракт. Після цього ліворадикали існувати не припинили. В Одесі, наприклад, серед них було чимало ультрас, вони влаштовували марші вулицями із гаслами “Фашизм не пройдет”, брали участь у фанатських махачах та проросійських акціях. Так само й в інших регіонах, навіть в Києві. До “Антифа” в столиці відносили, наприклад, ультрас “Арсенала”. Хоча під час Майдану та після початку війни на Донбасі чимало антифашистів діяли разом з ультраправими, протистояли “Беркуту” та російським найманцям в АТО. Були й ті, хто обрав Антимайдан. Найбільш відомий в Харкові антифашист Олег Новіков діяв разом із депутаткою-комуністкою Александровською – соратницею Медведчука. У 2015-му він був заарештований після харківських подій 2014-го та протистояння проукраїнським силам, але у 2017-му вийшов на свободу. Хоча в цілому ліві та праві мали спільного ворога на Донбасі та Криму.
Зараз же, якщо виявиться, що за нападом на АТОвця стоять росіяни, потрібно розібратися з двома моментами. По-перше, все дуже схоже на те, що хтось може спробувати розпочати всередині країни вуличну війну між ультраправими та ліворадикалами, котрі поторошку підіймають голову (чимало пабліків у соцмережах і так далі). Остаточно їхні угруповання не зникли, а за фінансування від сусідів їхнє існування має і певну мету, вигідну тим самим сусідам. Паралельно з цим Росія мобілізовуватиме прихильників акціями на зразок “Безсмертного полку”, а також чималий пласт населення в теорії здатна підняти УПЦ МП, у яких також є власні бойові загони. Взяти хоча б “Союз православних “Радомир”, які вже засвітилися в побитті учасників флешмобу у Запоріжжі, котрі несли дитячі іграшки до храму УПЦ МП після того, як священик відмовився відспівувати загиблу дитину. Ідеологічне протистояння вигідне Москві, щоб розколоти українське суспільство в надії розпалити ситуацію до повномасштабної громадянської війни. Зрозуміло, що українським спецслужбам потрібно найближчим часом взяти на олівець ліворадикалів.
По-друге, потрібно також опрацювати й інші версії. Наприклад, чим займався АТОвець Вербич і чи міг бути у нього з кимось конфлікт на побутовому або бізнесовому рівні. Щоб остаточно зрозуміти, яка природа злочину, що стався в центрі Києва.
В будь-якому випадку, зростання криміногенної ситуації в Україні, спричинене зокрема і війною на Сході, вимагатиме від силовиків подвійної уваги. Оскільки, Москва продовжує шукати інструменти для розколу суспільства. І якщо їм вдасться це, Україна може зіштовхнутися з величезними проблемами.